Чимало обіцянок ми чуємо від кандидатів у президенти, які говорити все, аби очолити бажану посаду. Та чи багато ідей вони втілюють в реальність? Петро Олексійович Порошенко обіймав посаду Президента України з 2014 по 2019 рік. У своїй передвиборчій програмі “Жити по-новому” українцям обіцяли покращення у військовій, освітній, медичній, аграрній та інших сферах. Що з того було виконано, а що так і залишилось на словах далі на yes-vinnytsia.
Які обіцянки виконав Порошенко
Давати обіцянки перед виборами легко — їх важко виконувати. Проте 5 років президентства не минули безслідно та деякі зі своїх ідей Петро Порошенко зміг втілити повністю або частково.
Безвіз за рік
Однією із конкретних обіцянок перед виборами було отримання безвізового режиму з ЄС протягом першого року правління. Цього вдалось досягти, але через три роки. Здебільшого затримка відбулась через повільну боротьбу із корупцією, що було однією з умов. В результаті у грудні 2016 року безвіз почав діяти.
Асоціація з ЄС
Підписання торговельно-економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стало однією з перших речей які виконав президент. І хоча на передвиборчому етапі конкретних термінів він не називав, вже за місяць після обрання цілі було досягнуто. 27 червня 2014 року у Брюсселі Петро Порошенко підписав угоду, а у вересні 2017 року вона повністю набула чинності.
Підсумовуючи результати дії угоди на Мюнхенській конференції 2019 року, Порошенко зазначив що за цей час торгівля України з Європейським Союзом збільшилась на 60 відсотків і тепер становить 43 відсотки від зовнішнього товарообігу країни.
Армія
Наступний успіх стосувався військової сфери. Президент неодноразово наголошував на необхідності розвитку Збройних сил України та посиленні обороноздатності країни. У 2013 році військовий бюджет складав 19 мільярдів гривень, за тодішнім курсом це складало 2,4 мільярда доларів. Вже у 2019 році витрати на армію збільшились до 102,4 мільярда гривень, що становило 3,7 мільярда доларів. За звітами Генштабу, з 2014 року збільшилась й кількість бойових частин з 99 до 143 на кінець 2018 року.
Крім того, було введене обов’язкове страхування військових, що беруть участь в бойових діях на Донбасі. Порошенко обіцяв, що страхувальна сума має сягати 1 мільйон гривень. У 2015 році Міністерством оборони була встановлена виплата, що дорівнювала 500-кратному прожитковому мінімуму. У листопаді 2017 року розмір виплати збільшився до 750-разового прожиткового мінімуму, а на 1 січня 2019 року страхування становило 1,3 мільйона гривень.
Також Порошенко виступав за те, що брати участь в антитерористичній операції мають військові на контрактній основі, без залучення строковиків. Відповідну заяву президент зробив у жовтні 2016 року.
Судова реформа
З 2016 року в країні була запущена масштабна судова реформа. Президент вніс зміни до Конституції та видав новий закон про статус суддів та судоустрій, що було схвалено Верховною Радою. Згідно з цим частково знімалась суддівська недоторканність, скасовувались старі та створювались нові суди з обранням суддів на конкурсах, було запущено переатестацію суддів та посилено незалежність судової системи. Найголовнішим етапом став повний перезапуск Верховного суду. Вибори нових суддів відбувались на прозорому конкурсі за участі громадської ради доброчесності.
Хоча й ці зміни зазнали різкої критики українськими експертами та громадськими організаціями. Зокрема були незадоволені переатестацією та обранням складу Верховного суду, адже багатьох суддів, що увійшли туди, активісти називали недоброчесними.
Невиконані обіцянки
Попри всі здобутки після закінчення президентського терміну ЗМІ також згадували й всі гучні слова, сказані на передвиборчому етапі, які так і не були втілені.
Завершення АТО за години
Однією з ідей, що запам’яталась найбільше, стало завершення антитерористичної операції за кілька годин, оскільки вона не може тривати місяцями. Так промовляли й агітаційні плакати: “Обери президента в першому турі. Зупини війну 25 травня!”. Досягти цього дипломатичним шляхом не вдалось, а згодом президенту довелось перепросити за свої слова. Можливо це й було політичною метафорою, проте й самого Порошенка ніхто не змушував називати конкретні дати.
1000 гривень в день для військових
І хоча за президентський термін відбулось збільшення виплат для військовослужбовців, запам’яталась обіцянка Порошенка про щоденні виплати по 1 тисячі гривень для кожного військового, про що він сказав за три дні до виборів, перебуваючи в Одесі. Станом на 2017 рік бійці першої лінії не отримували навіть і 10 тисяч в місяць, хоча в серпні того ж року президент все ж таки видав відповідне розпорядження про підвищення заробітної плати. Вже у 2018 році виплати мали збільшитись до 17 тисяч гривень.
Долар по 10
Президент подавав надію українцям й щодо курсу гривні, обіцяючи повернути його до економічно обґрунтованого. Вже тоді долар коштував в межах 13 і 14 гривень. В ефірі одного з телевізійних каналів напередодні виборів Петро Порошенко заявив: “Долар повинен бути не вище десяти”. У травні долар становив 11-12 гривень, але вже після виборів курс обвалився, в пікові моменти долар доходив до 33 гривень. Відповідальність за це лежала й на самому президентові, адже тоді главою НБУ стала його соратниця Валерія Гонтарєва, яка обіймала посаду до 2018 року. Загально курс національної валюти за президентства Порошенко обвалився у два з половиною рази.
Не заводити кримінальні справи на журналістів
Ще до отримання посади президента Порошенко обіцяв не заводити кримінальні справи на журналістів. Він наголошував, що у журналістів буде особлива свобода, але й це були слова на вітер. Протягом президентського терміну Порошенка були заведені справи не тільки на журналістів, а й на власників ЗМІ.
Продаж ROSHEN
Вперше Порошенко пообіцяв продати свій бізнес ще до президентських виборів. Тоді він наполягав, що на посаді президента він збирається дбати виключно про добробут України та того ж самого вимагатиме від кожного члена своєї команди. Ось Петро Олексійович вже стає президентом, через півтора місяця після обрання заявляє, що зайнявся пошуком інвестиційного консультанта, але новин про продаж ROSHEN все не було. За рік в інтерв’ю ВВС він заявив, що наразі нема покупців. Пояснював це тим, що в умовах війни інвестори не цікавляться Україною, хоча у випадках, коли питання не торкались його бізнесу часто відзначав надходження інвестицій в різні галузі, наприклад, IT-секторі. Також він згодом заявляв, що капітальні інвестиції в Україну за 2016 рік зросли на 18 відсотків, а у 2017 році — на 21 відсоток.
Через деякий час, відповідаючи на чергове питання продажі бізнесу, Порошенко сказав, що замість продажу передав справи в управління банку Ротшильдів — так званий “сліпий траст”.
Зрештою Петро Порошенко переписав корпорацію Roshen та інший великий бізнес на старшого сина, але вже після закінчення президентства. За даними Центру протидії корупції станом на 6 листопада 2019 року бенефіціаром компанії ЦЕКК, що є однією з головних компаній у структурі корпорації Roshen, було зазначено старшого сина президента Олексія Петровича Порошенко.