Чимало столиць мала Україна під час довгого шляху боротьби за свою незалежність. Найбільш відомими були Київ, Харків чи Львів, та мало хто знає, що й місто над Бугом фактично двічі становилась столицею УНР, повідомляє Vежа. Далі на yes-vinnytsia.

Як Вінниця вперше стала столицею УНР

Лютневі події 1917 року, що призвели до повалення царської влади та розпаду російської імперії стало поштовхом для здобуття Україною незалежності. Вже в березні того ж року у Києві створили Українську Центральну Раду, яка проголосила створення незалежної Української Народної Республіки. Та одночасно з цим доводилось також протистояти більшовикам, які в грудні 1917 року захопили Харків, а за місяць й Київ. 

Шукаючи союзників, УНР заручилась підтримкою Німеччини та Австро-Угорщини, які допомогли Павлу Скоропадському стати гетьманом Української Держави. Але В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець та інші не підтримували політику Скоропадського. Тоді вони утворили Директорію, за участі якої невдовзі був здійснений переворот внаслідок якого було покінчено з Гетьманатом та повернено УНР, а сама Директорія стала головним органом влади.

Вінниця в цей важливий історичний період стає одним з головних центрів революційних подій. Невдовзі після проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року більшовики захопили Київ, а Директорія переїжджає до Вінниці.

Готель став головним центром прийняття рішень

По приїзду у Вінницю Директорія розмістилась у найсучасніший в той час будівлі — готелі “Савой”, що був найвищою спорудою у Вінниці, мав електричний ліфт та сюди були проведені всі комунікації. Зокрема тут перебували держсекретар, міністри та їх заступники. Самі міністерства розташувались по всьому місту: у готелях “Франсуа”, “Бель-Вю”, “Палас”, “Континенталь”, “Гранд Готель”, будинку окружного суду, жіночих гімназіях, римо-католицькому костьолі, комерційній школі, приватних помешканнях. На утримання всіх міністерств було виділено двісті мільйонів карбованців.

Розбудова держави в цей час відбувалась дуже активно. Щодня організовувались наради у міністерствах, спілкувались з послами, підписували важливі документи та планували подальші дії, про що свідчать тогочасні газети, зокрема “Вісник Української Народної Республіки”. Зазвичай робочий день розпочинався о 9 годині ранку та тривав 6 годин, але іноді наради скликали й о 18 годині чи навіть о 1 годині ночі. До речі, саме під час перебування у Вінниці Володимир Винниченко склав повноваження очільника Директорії, а на його місце прийшов Симон Петлюра.

Вдруге Директорії довелось відступати у березні 1919 року, коли більшовики під керівництвом М. Щорса захопили Вінницю. Але вже у серпні того ж року Армія УНР разом з Українською Галицькою Армією знов змогли повернутись до Вінниці. 

Вдруге Вінниця стає столицею

У травні 1920 року Вінниця вдруге стала столицею УНР. У цей період йшла польсько-радянська війна і Армія УНР зайняла польську сторону. За архівними даними у Вінниці 5 травня 1920 року відбулись переговори між Симоном Петлюрою та першим головою відродженої Польської держави Юзефом Пілсудським, під час яких йшлося про співпрацю між двома країнами. Також під час цієї зустрічі Юзеф Пілсудський виголосив лозунг: “За вашу і нашу свободу!”. Проте на фронтовому рівні співпраця була менш злагодженою. Польські війська часто лишали поле бою на українські частини. На жаль, стійкість і мужність Армії УНР не допомогли втримати Київ, а 19 червня 1920 року червоноармійці увійшли до Вінниці. Керівництву УНР довелось покинути Вінницю та переїхати до Жмеринки.