Світові війни пройшли страшною смертельною машиною по території України. Вінницю не оминули страждання. Важкі події залишили глибокий слід в історії міста.
Розкажемо вам про історію Вінниці часів Першої світової війни. Її розруху і тріумф. Далі на yes-vinnytsia.
Перша світова війна
Перша світова війна тривала у період з 1914 по 1918 роки. Звістку про початок війни вінничани сприйняли піднесено, ще до кінця не розуміючи біду, яку вона принесе. Піднесений настрій населення підкріплювався сподіваннями швидкої перемоги Росії. Газети, маніфести і агітація заохочували населення до захисту країни.
У Вінниці невеликий період перед подальшим просуванням проживав генерал О.О. Брусилов, якого називали “Суворовим Першої світової війни”. Мобілізація проходила успішно, сім’ї мобілізованих отримували матеріальну і продуктову допомогу. Нерідко серед юнацтва зустрічалися втечі на фронт, як наслідок натхнення тріумфом Брусилова у Галицькій битві.
Вінничани ставились з великою повагою до поранених солдатів, яких привозили з фронту у лікарні. Населення активно збирало пожертви на фронт. Для солдат вистави в театрі проводили безкоштовно.
Але через рік війни вінничани почали відчувати її негативні наслідки:
- активно проявляється нестача робочих рук;
- економія продуктів харчування;
- багато приміщень переходило під розпорядження військових;
- велика кількість біженців з прифронтових зон зайняли майже всі квартири і будинки;
- жінки мобілізованих змушені були шукати роботу, щоб прогодувати сім’ю;
- у місті почали багато вживати алкогольні напої і наркотичні речовини;
- набирала обертів спекуляція.
Хвиля проблем накотилася на вінничан.
Бомбардувальники

У 1914 році за наказом імператора Миколи ІІ, Сікорським, створено 12 бомбардувальників “Ілля Муромець”, які тривалий час дислокувалися біля Вінниці. У травні 1916 року імператор прибув до Вінниці де відвідав солдат у шпиталях, вручив нагороди.
Затяжна і важка війна стимулювала невдоволення народу. Антивоєнні настрої використовували різні політичні сили. І ці сили розпочали свою роботу через революцію 1917 року.
27 лютого 1917 року в Петрограді повалено самодержавство, а на арену вийшов Тимчасовий уряд.
Звістка про повалення Царського режиму до Вінниці прийшла 2 березня. В місті відбувалися різноманітні мітинги та демонстрації.
З того часу у Вінниці утворюються:
- Тимчасовий комітет, який підтримує Тимчасовий уряд, очолив граф З. Грохольський;
- Рада робітничих і солдатських депутатів;
- “Союз Подільських українців”, які підтримували Українську Центральну Раду, очолив Д.Маркович;
- Вінницька більшовицька організація на чолі з М. Тарногородським;
- Культурно-просвітницьке товариство “Просвіта”;
- Українська військова спілка, яка визнавала Центральну Раду.
Більшовицький режим
Серед усіх рухів, український був найвпливовішим. Велику кількість військових у місті використали більшовики для створення війська. Їм на противагу з Києва були вислані урядові війська. Розвивалися сутички. Війська Уряду перемогли, але покинули місто. 4 листопада 1917 року у місті почався більшовицький режим поряд з Українською губернською радою. Згодом у місті остаточно встановлюють більшовицький режим. В часи більшовизму у вінничан вилучали злотого і гроші. Більшовики правили у місті до 9 лютого 1918 року.
Місцева влада
Починаючи з 19 лютого того ж року у місті запрацювала міська дума. Справлятися з проблемами не було сили. Також у місті розмістилося австро-угорське військо у Пироговській лікарні. У місті заохочуються доноси і суди. У громадян постійно вилучали продовольство. Почались масові заворушення.
Влада Скоропадського

Ситуація у місті змінилася 29 квітня 1918 року коли було прийнято рішення передати владу Павлу Скоропадському. Він у свою чергу провів ряд реформ з управління на місцях. За правління Скоропадського у вінничан було насичене культурно-мистецьке життя, налагоджували роботу освітніх закладів, лікарень.
Були і негативні сторони правління: союзники гетьмана вивозили продовольство, арешти, бандитизм. Зібрання були заборонені без присутності представника влади.
Більшовики прагнули повернути владу у місті. Проводили провокації, страйки, організовували підпілля.
Директорія
Німеччина підписала перемир’я. Закінчилась Друга світова війна. До Вінниці приїхав уряд Директорії УНР, щоб підготувати наступ на Київ. Вдруге Вінниця була столицею України з 2 лютого по 6 березня 1918 року. Резиденцією був готель “Савой”.
Новий уряд приймає ряд законів про розвиток освіти, призову та мобілізації населення до української армії, про судоустрій і недоторканість. Влада намагалася справитись з продовольчою кризою.
Більшовики
Населення усе більше хилилось до більшовиків. 6 березня Директорія переїздить до Жмеринки. Уже 18 березня більшовики разом із Щорсом приїздять до Вінниці і починаються масові репресії над тими хто працював з Директорією.
Почали відновлювати свою роботу суперфосфатний і насіннєвий заводи, механічні і взуттєва фабрика. Створюють природничо-історичний музей. Виходить більшовицька газета. Відкриваються навчальні заклади.
Проте головним завданням більшовизму є насильницьке вилучення продовольства у населення. Розпочалися народні повстання. Зокрема під проводом отамана Якова Шепеля, який часто наводив страх своїми облавами в околиці Вінниці.
Повернення Директорії
Війська Директорії, Галицька армія і місцеві партизани разом вигнали більшовиків з міста 10 серпня 1919 року. Після звільнення міста було викрито місця масового розстрілу населення за не покору.
Життя у місті поступово налагоджується: запрацювали міська управа, громадські об’єднання, кооперативи, національні школи, учительський інститут і семінарії. Просвіта, друкувалися газети, науково-популярну, технічну, художню літературу. Місто потихеньку оживало, незважаючи на тиф і розруху. Проводили концерти, працював театр.
Денікінці

Знову над молодою державою нависла загроза – добровольчі війська генерала А. Денікіна. Армія УГА майже зникла через тиф. Командування УГА укладає договір з денікінцями і стає частиною війська. Над Вінницею вивісили триколор. Денікінці заборонили діяльність театрів, зібрань і колективів.
Згодом військо Шепеля вигнало денікінців із Вінниці і саме покинуло місто.
Більшовики
До Вінниці більшовики повернулися 3 січня 1920 року. Почали налагоджувати життя міста: створили ревкоми, комуністичні суботники, відновили роботу підприємств, створили біржу праці.
Петлюра у Вінниці

5 травня 1920 року Вінниця утретє стає столицею. Містяни радо зустрічають Петлюру. Слідом за ним переїжджає до Вінниці і уряд. В той час навідати молоду державу до Вінниці приїздив маршал Польщі Юзеф Пілсудський. Це був перший візит іноземного представника. Влада протримається не довго.
Війська Будьонного 19 червня ввійшли до міста. Зрештою з листопада 1920 року Вінниця стає більшовицькою на довгий час.
За шість неспокійних і важких років влада у Вінниці змінювалась 11 разів! Постійні війни між гілками влади знесилили місто та його мешканців. Кожна влада приходила із своїми порядками. Більшовики практикували насильницькі дії і страчували населення, яке співпрацювало з противниками. Важкі часи під час яких існувала незалежна Україна, а Вінниця відіграла роль триразової столиці.