Перша світова війна, революція, зміна влади – усі ці перелами в історії на пряму стосувалися Вінниці. Наше місто відіграло велику роль в українській революції, а тодішні мешканці були безпосередніми учасниками утворення нової України.
Розкажемо вам, які події відбувалися у Вінниці в період з 1917 до 1920 року. Далі на yes-vinnytsia.
Перша світова війна
Вінниця зустріла Першу світову з дивним ентузіазмом. Люди не пам’ятали великих воєн, пропаганда працювала вправно, адже більшість вірила у перемогу Російської імперії.
В подальшому настрої містян та інших громадян змінювались, адже люди побачили справжні реалії війни.
Отже, влада у місті змінювалась одинадцять разів: більшовики, директорія, денікінці. Із кожною зміною влади найбільше страждають місцеві мешканці. Масові розстріли більшовиків і постійне відбирання продовольства тримали населення у страху і на грані голоду.
Директорія
Повстання проти гетьмана Скоропадського поклало початок утворенню Директорії. Керував переворотом у Вінниці С. Синявський. Створена Директорія саме у Вінниці 13 листопада 1918 року. Уже 14 грудня, Директорія, відновила назву держави Українська Народна Республіка (УНР).
У Вінниці більшість знакових документів молодої держави було створено і прийнято.
Перший створений і затверджений документ у Вінниці – Декларація УНР. В Декларації проголошувалось:
«Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам працюючих, робітництву й селянству, тим класам , що здобули цю владу кров’ю».
Великої поваги заслуговує аграрна політика Директорії:
- 15 грудня 1918 року прийнято закон «Про заборону продажу, закладу та оренди землі»;
- січень 1919 року – “Закон про землю”;
- 5 червня 1920 року прийнято Закон «Про асигнування на утримання сільськогосподарського Вченого комітету України та місцевих сільськогосподарських установ на Київщині та Поділлі в сумі 8 мільйонів гривень».
На жаль, закони були прийняті із запізненням, а більшовицька пропаганда заклала в головах населення ідеологію колгоспного рабства.
Наступ більшовиків у 1919 році змусив Директорію відступити до Києва. Тодішній голова Володимир Винниченко покинув країну і виїхав за кордон.
Симон Петлюра
Уже 11 лютого Симон Петлюра стає одноосібним лідером Директорії. Директорія перебуває у стані війни, тому вище командування приймає рішення проводити мобілізацію серед місцевого населення. 22 лютого 1919 року Рада Народних міністрів приймає ухвалу щодо мобілізації.
Умови за якими мобілізовували до лав УНР: молоді люди, які народилися 1900 року, з освітою не менше двох класів. За неявку або приховання рівня освіти передбачалося покарання у вигляді від 4 до 6 років каторжних робіт.
Директорія дбала про навчання майбутніх воїнів. Планувалося відкриття Старшинської школи, кадетських корпусів, військової бурси. Симоном Петлюрою затверджений текст військової присяги.
Питання єврейських погромів у Директорії вирішувалось різко і чітко. Шляхом Урядового розпорядження єврейські погроми було заборонено. Учасників заарештовано і віддано під трибунал. Єврейським родинам уряд роздав грошові компенсації.
Сила української мови
Затвердження української мови як державної – результат плідної праці Міністерства освіти. У Вінниці С. Петлюра в кінці лютого 1919 року видає розпорядження «Про запровадження в усіх вищих школах лектури українською мовою».
На час перебування директорії, Вінниця стала центром видавничої діяльності. На видавництво виділялося чимало коштів, зокрема на видання художніх серій пам’яток історії Української культури виділено 6 млн. грн. Також надруковано близько ста найменувань книг українських класиків.
Директорія у місті активно підтримувала культуру: утримання театру і концертних бригад, видавали допомогу діячам культури, науки і літератури. У Вінниці, за розпорядженням Петлюри, створено Українську капелу на чолі з О. Кошиця, яка мандрувала по світу і пропагувала українську пісню.
У Вінниці Директорія проводила активну зовнішньоекономічну політику, переговори з Антантою. Українська делегація стояла на визнанні УНР. Антанта не підтримала союзу з УНР. Тому Петлюра почав зближуватись з відновленою Польською державою. Юзеф Пілсудський на знак підтримки приїхав до Вінниці і на банкеті у Савої вигукнув: “Хай живе вільна Україна”.
Однак УНР і зокрема Директорія не змогли втримати владу у місті та регіоні. В кінці 1920 року до Вінниці прийшли більшовики і зосталися на довгих 70 років.
Роль Вінниці в українській революції важко переоцінити. Вона як місце сили приваблювала Директорію і УНР. Українська революція мала великі наміри по відродженню незалежної України, але на жаль більшовицька пропаганда була сильнішою.