Четвер, 28 Березня, 2024

Зруйнована і відбудована Вінниця після Другої світової війни

Війна завжди приносить розруху. Економіка, життя і долі людей, архітектура – усе страждає від ненажерливої війни. З приходом ворога у місто чи село на помилування надії немає. Далі на yes-vinnytsia.

Розруха міста Вінниці була колосальною. Окупаційні війська взяли місто, не зважаючи на кровопролитні битви, доволі швидко. За часів окупації Вінниця стояла, а от коли окупанти відступали – тоді почався справжній армагедон, адже німці палили і підривали більшість будівель.

Розкажемо вам, які будівлі було зруйновано вщент, які відбудували, а які назавжди залишились на світлинах і картинах до липня 1941 року. 

Загальна статистика

До приходу німецьких окупантів населення Вінниці налічувало 100 тис. Промислових підприємств 64. Після звільнення міста населення скоротилося до 25 тис. чоловік, підприємств залишилося 10, також було зруйновано більшість житлових будинків. 

Десять великих підприємств зруйновані від 50 до 95 %, інша частина підприємств зруйнована на 20-40 %.

Серед них:

  • суперфосфатний і мотороремонтний заводи;
  • швейна і макаронна фабрики;
  • хлібозавод №2;
  • приміщення залізничного вокзалу;
  • педагогічний і медичний інститути;
  • три технікуми;
  • 16 шкіл;
  • 6 дитячих садків і 3 ясел.
  • згорів оперний театр;
  • Центральна міська бібліотека і дитяча бібліотека;
  • готель “Савой”;
  • лікарня імені Пирогова;
  • підірвані мости через Південний Буг;
  • будинок Червоної армії;
  • з 6002 житлових будинків вціліло 1881;
  • Народний дім;
  • Будинок Офіцерів.

Поділ

Незважаючи на величезні втрати, населення і сама Вінниця доволі швидко відновилася. Так у кінці 1944 року у місті уже проживало майже 60 тис. людей, які повернулися до міста.

Площа Вінниці на кінець 1944 року становила 5452 га. Місто умовно було поділено на мікрорайони: Центр, Замостя, Садки, Слов’янка, Дубовецька Слобідка, Старе місто і П’ятничани. Для зручності керівництва їх було об’єднано у три райони: Ленінський (в центрі міста), Свердловський (лівий берег Південного Бугу), Кіровський — у південній частині міста.

Відновлення

Відбудову міста розпочали одразу після звільнення. Майже кожного дня вінниччани відпрацювавши зміну на роботі розчищали місто від завалів. На одному із заводів кожен працівник окрім своїх робочих годин мав відпрацювати 50 годин на місяць розбираючи завали. 

Майже одразу після звільнення у місті відкрились лікувальні і торгові заклади. У середині квітня 1944 року працівниками водогінної станції налагоджено роботу водогону.

За короткий час відновлено частково роботу трамвая. 

За період 1944-1945 років усіма силами відновлено роботу навчальних закладів:

  • 25 шкіл міста;
  • медичний і педагогічний інститути;
  • енерготехнікум, педтехнікум, зуболікарська школа, фельдшерсько-акушерська школа, технікум комунального і цивільного будівництва, технікум радянської торгівлі;
  • 16 дитячих садків та ясел.

Також за даний період відновлено роботу:

  • Вінницької взуттєвої і швейної фабрик;
  • Мотороремонтного (агрегатного) заводу імені Горького;

Деякі будівлі були знищені ущент, до них відноситься Народний дім. Збудований у 1902 році і майже повністю знищено при наступі німців у 1941 році. На його місці пізніше збудували приміщення де розмістили Будівельний технікум.

Руйнування і відновлення мостів

Мости у Вінниці були підірвані відступаючими радянськими військами у 1941 році. За часи окупації німцями через річку переправлялися на поромах і човнами. Мости стояли в руїнах до 1953 року. Того ж року побудовано Центральний міст, який з’єднує центральну частину міста з Замостям. Потім у 1960 році збудовано міст, який називають Київським. І через два роки розпочали будівництво Старогородського мосту. 

Розруха змінилася відновленням. Вінниця, як фенікс, постала з попелу ще кращим містом, яке була раніше. Силами місцевого населення і влади Вінниця була відновлена у найкоротші строки.  

.,.,.,.