Підпільна організація у Вінниці

Діяльність підпільних організацій завжди знаходилась під секретом. Усі учасники розуміли, що розкриття їхньої роботи пророкує усім смерть. Але незважаючи на це історія розповідає нам про безліч підпільних організацій, які діяли на українській території.

Розкажемо вам про підпільників, які діяли у Вінниці часів окупації німцями. Далі на yes-vinnytsia.

Перша підпільна організація

Ситуація в окупованій Вінниці була над складною. Адже фашисти встановили у місті важкий режим. Біля міста збудували ставку “Вервольф” і декілька вищих військових установ. Діяли постійні каральні загони, працювали шпигуни і жандарми. 

Не зважаючи на важкий військовий режим з перших днів окупації у Вінниці виникали антифашистські підпільні організації. Першу створено у серпні-вересні 1941 року. Очолив її Бевз Іван Васильович. 

Разом із Бевзом працювали:

• Семен Левенець, увійшов у довіру до тимчасової влади і був призначений директором міськторгу. Таким чином матеріально підтримував підпільну організацію;
• Надія Рудь;
• Валентина Любимова;
• Медвідь Наталія (Анастасія);
• Войцехівський Ігор;
• Петро Волинець;
• Лариса Ратушна.

До початку Великої Вітчизняної Ляля Ратушна була студенткою Московського університету. З початком війни пішла на курси медсестер і вступила до лав армії. Потрапила в полон. Після втечі з полону приїхала до Вінниці де зустріла Ігоря Войцеховського з яким дружили ще зі школи. 

Робота організації

Підпільна організація Бевза проводила роботи з молоддю, допомагають уникнути відправки в рабство до Німеччини. Виготовленням підпільних документів для радянських людей, які допомагали звільнитися з таборів і перейти у підпілля. 

Лариса Ратушна була зв’язковою, Петро Волинець – організатор підпільної групи у с. Павлівка, Калинівського району. Обом присвоєно звання Героя Радянського союзу посмертно.

Розростання підпілля

Опір населення проти окупантів тільки зростав. Станом на весну 1942 року у лісах поблизу Вінниці діяло декілька загонів:

• у Турбівському районі загін Т. Шкрабовського;
• у лісах поблизу села Демидівка Жмеренецького району – загін В. Слюсаренка;
• в лісах навколо Вінниці працював загін Є. Посвятенка.

Активність підпілля надихало місцеве населення на спротив окупантам. Діяльність підпільних організацій дуже заважала і наводила страх на фашистів. Тому місцева тимчасова влада влаштовувала облави і засідки, посилали зрадників, але це ніяк не впливає на активність підпілля. 

Страх окупантів

Операції і робота підпільників була настільки сильною, що на початку 1943 року німецьке командування “Вервольфу” запросило підкріплення до Вінниці у вигляді кількох механізованих військових частин. Таке підкріплення повинно було допомогти знешкодити “банди”, як їх називала місцева тимчасова влада. 

Партизани

Паралельно з підпільниками у лісах поблизу Вінниці діяло чимало партизанів, які займалися нальотами на невеликі гарнізони і диверсіями на шляхопроводах. Жмеринщина, Тиврівщина, Вінниччина, Турбівщина, Немирівщина – усі ці землі, а особливо ліси, приховували діяльність підпільників і партизан. 

Звільнення міста і Вінниччини

Сила союзників наростала, страх і паніка у окупантів також. Підпільні організації і партизани чимало допомогли армії у витісненні окупантів. Коли німці у великій паніці тікали із зайнятих земель партизани, доволі часто, підривали залізничні шляхи. 

Можемо побачити місця, де прості люди, відібравши зброю в окупантів, чинили великий спротив. Якщо ми будемо їхати дорогою на Бар з Вінниці перед селом Пултівці біля лісу можна побачити обеліск, який є пам’ятним знаком одній із битв партизанів проти окупантів. 

Велика сила українського духу залишила чималий слід в історії. Не зважаючи на бездіяльність різних видів влади, усі вони сильно страждали від патріотів на місцях.