Як Генріх Лютворт розбудовував Вінницю

Генріх Адамович Лютворт — міський голова Вінниці та чиновник, що активно брав участь у післявоєнній розбудові Вінниці. За його ініціативи розширювались житлові райони, будувались нові медичні та навчальні заклади, а також він сприяв створенню першої тролейбусної лінії, пише yes-vinnytsia.

Про досягнення Генріха Лютворта розповів його син Сергій Лютворт в інтерв’ю vn.20minut.ua.

Історик за освітою

Генріх Лютворт родом з села Ізабелівка Вінницької області, де народився 25 січня 1925 року. У дев’ятирічному віці разом з родиною переїхав у Вінницю, де навчався у міській школі №2, згодом у школі №20. Вищу освіту здобув у Вінницькому педагогічному інституті на історичному факультеті. По завершенню інституту вирішив залишитись працювати у ньому та став одним з засновників кафедри історії.

Як розбудовував місто

Спочатку керував парткомом свого вишу, потім Лютворта обрали секретарем міського комітету КП України. Активно брав участь у житті міста. Він виступив ініціатором у будівництві сучасної площі Калічанська, довкола якої зводився Центральний універмаг, готель та житлові будинки. Брав участь у житловій розбудові вулиці Свердлова (нині Князів Коріятовичів) та створенні нового житлового району під назвою «Вишенька» на честь річки та села Вишня. Перші будинки звели на розі вулиці 600-річчя та Хмельницького шосе у 1962 році. Тоді це був один з найпрогресивніших житлових районів Вінниці, але й через стільки років його розвиток не зупинився. «Вишенька» розширилась від 600-річчя до окружної на Барському шосе, від Хмельницького шосе до узбережжя Вишенського озера.

Крім того, за ініціативи Генріха Адамовича розпочалось будівництво Медичного містечка, де сьогодні розташовується районна лікарня, перша міська лікарня, центр реабілітації, протезний завод, дитбудинок та низка інших медичних закладів. Цей комплекс було збудовано на місці лісу в оточенні дерев, аби пацієнти мали змогу дихати свіжим лісним повітрям та оздоровлюватись.

На посаді мера запустив тролейбус у Вінниці

У 1963 році Генріх Лютворт став обіймати посаду міського голови, де пропрацював до 1964 року. У роки післявоєнної відбудови населення Вінниці значно зросло. Будувались нові заводи, створювались робочі місця, все більше людей переїжджало із села у місто. Трамвайні лінії були вже не здатні були впоратися зі збільшенням пасажирів, автобусів у місті було мало, тому було прийнято рішення розпочати будівництво тролейбусної лінії. 

Ініціаторами виступили Лютворт Г.А. та начальник трамвайного управління Степан Берник. Хоча вони й розуміли, що керівництво республіки не виділить грошей на цей великий проєкт, вони зрештою запустили роботи, але таємно, під виглядом проведення освітлення на вулиці Островського (нині — Брацлавська). Генріх Лютворт особисто їздив у відрядження до Кишинева та Одеси, аби домовитись про передачу Вінниці списаних тролейбусів. Це були моделі МТБ-82 (1949 р.) та ЯТБ-4 (1941 р.) Напівофіційне відкриття тролейбусної ліній сталося 30 грудня 1963 року. Повноцінно перший тролейбусний маршрут почав працювати 18 лютого 1964 року. 

Через відсутність узгодження з центральними плановими органами Генріха Лютворта звільнили з посади міського голови. Однак свою справу довів до кінця, побудувавши тролейбусну лінію всупереч владі.

Став ініціатором створення ботанічного саду

Вінницький ботанічний сад ім. Гришка також був створений за дорученням Генріха Лютворт, який брав участь у його закладенні у 1963 році. Парк розкинувся на південному заході міста на обох берегах річки Вишні, що є притокою Південного Бугу.

Помер молодим, у віці 47 років.