Олександр Георгійович Домбровський – український політичний діяч, що народився в місті Калинівка Вінницької області. Деякий час він був мером нашого обласного центра, але пізніше пішов на підвищення. Тим не менш, діяч відзначився і в кількох гучних скандалах. Що можна розказати про цю людину тим, хто цікавиться історією Вінниці? Давайте розбиратися на yes-vinnytsia.com.ua.
Біографія
Народився Олександр Домбровський 7 липня 1962 року. Його батьки були типовими радянськими трудягами-інтелігентами: батько працював інженером у будівельній галузі, а мати – у бібліотеці. Щоправда, мама дуже рано померла. Навчався Олександр у школі № 3 рідного міста Калинівка. З дитинства йому подобались технічні науки. Продовжувати освіту він вирішив у Вінниці, вступивши у 1979 р. до місцевого політехнічного інституту. Обраний факультет спеціалізувався на автоматиці й телемеханіці. Навчання Домбровському давалося добре, тож він закінчив виш з відзнакою, ставши кандидатом економічних наук.
Це були ще радянські часи, але Олександр Георгійович вже намагався займатися політичною діяльністю і, працюючи на комсомольській роботі, завоював добру репутацію в очах партійних керівників. І тому був призначений у міському комітеті комсомолу першим секретарем.
1990 рік ознаменувався для Домбровського тим, що він закінчив аспірантуру і став працювати у Вінницькому політехнічному інституті в ролі наукового співробітника, при цьому однією з його задач були дослідження. У цей же період він став керівником відділу зовнішньоекономічних досліджень у Вінницькому міському центрі НТТМ. Пізніше був директором підприємства “Центр”, яке займалось зовнішньою торгівлею.
1995 рік – початок діяльності Домбровського в ролі керівника АТ “Подільський центр ділового співробітництва”. Це ще одна керівна роль, проте й вона не стала останньою. Наступні роки Олександр стає директором одного з підрозділів виробничого об’єднання, що займалось створенням машин.
1998 рік – це вже початок політичної діяльності. Спочатку Домбровський став депутатом міської ради у Вінниці, а також був керманичем комісії, що мала у сфері своєї компетенції будівництво, промисловість, зв’язок і транспорт. Та незабаром Олександр балотується в мери Вінниці й перемагає на виборах 2002 року.
Перебування на посаді мера Вінниці
Олександр Домбровський був міським головою Вінниці відносно недовго, у період з 2002 по 2005 роки. Можливо, тому відомостей про його перебування в ролі головної особи області не так багато. Але дещо все ж відомо.
- На виборах міського голови він переміг з великим відривом.
- Ще коли Олександр Миколайович збирався стати мером, він, за його словами в інтерв’ю, вивів для себе формулу – 20-20-20. Це означає, що оскільки перші 20 років він присвятив собі, а другі 20 – своїй родині, то третє 20-річчя мав присвятити людям.
- У 2002 році Домбровський у свої 39 був наймолодшим серед мерів великих міст і обласних центрів.
- Багато уваги посадовець приділяв питанням так званої зеленої енергетики. Потім ця тема ще довго була однією з його улюблених “фішок”.
- Перебуваючи в ролі міського голови, Олександр, за його словами, конструював, вибудовував і навіть створював з нуля систему управління містом.
- Після перебування на посаді мера Домбровський очолював Вінницьку обласну державну адміністрацію з 2005 до 2010 року, але зрештою був звільнений Віктором Януковичем.
Також деякий час Олександр Георгійович був депутатом – його обрали у 2012 році, це було сьоме скликання. При цьому він не входив до жодних фракцій чи партій.
Скандали і нагороди
Дивовижно, але тема енергозбереження якраз стала причиною чи не найбільшого скандалу в житті Домбровського. Це сталося у 2019 році, коли Домбровського, разом з багатьма іншими депутатами, звинуватили в незаконному збагаченні за рахунок того, зелений тариф залишався високим.
Також у 2012-2013 році Олександр Георгійович фігурував у заплутаних історіях з перерахунком голосів на виборах у депутати. Він звинувачував у фальсифікації свого опонента і його помічників та зрештою добився перерахунку голосів. Але пізніше Вищий адміністративний суд України визнав переможні для вінницького політика результати недостовірними, скасувавши постанови ЦВК і припинивши його повноваження як народного депутата.
Та все ж у Домбровського були й нагороди. У 2007 році на День Конституції його відзначили як “Заслуженого економіста України”. А у 2004-му його нагородили як “Людину року” і “Мера року”.
Уподобання, погляди, ідеї
Маючи владу й обіймаючи високі посади, Домбровський керувався принципом “мінімум політики, максимум економіки”. Пізніше, коли пішов з політики, він став казати:
“Тепер – нуль політики, але максимум “зеленої” економіки”.
Висловлювання після припинення політичної діяльності:
Завжди сповідував таке правило: краще на один рік раніше піти, ніж на один день затриматися. Ніколи не був “наркоманом від влади”. Не боявся піти, бо вмію жити без влади і працювати поза владою, – відзначив колишній мер Вінниці. (Цитата з сайту 33 каналу).
В офіційній біографії Домбровського зазначалося, що він є послідовним прихильником Віктора Ющенка. Щоправда, потім, отримавши від тодішнього президента догану з приводу порушень постанови про службові відрядження, висловлював свою незгоду. Олександр Георгійович був в опозиції до режиму Леоніда Кучми, входячи до Комітету національного порятунку, а також Януковича, оскільки брав активну участь у помаранчевій революції.